Проект призначений для виконання в 7 класі, по темі «Інформація та інформаційні процеси». Вході проекту учні повинні визначити поняття інформації, системи, повідомлення, даних, інформаційних об’єктів різних видів, аналізувати інформаційні процеси у живій природі, суспільстві, техніці, уміти оцінювати кількісні характеристики інформаційних об’єктів і процесів, застосовувати відповідну термінологію для опису об’єктів і процесів В ході проекту діти поділяються на три групи та опрацьовують три запитання для розкриття теми. Кінцевим продуктом можуть бути: брошура комп'ютерна презентація, блог.
Учитель в процесі підготовки учнів до роботи над проектом повинен здійснити з’ясування навчальних потреб учнів, що базується на вивченні їх попередніх знань, вмінь і навичок з темою даного проекту. Перед початком проекту на першому уроці вчитель знайомить учнів, з правилами створення проекту, пропонує тему, знайомить з презентацією «Про проектні технології». Для вибору виду проектного продукту і зацікавленості, вчитель знайоме з проектом, цілі і завдання даної роботи. Для визначення рівня початкових знань вчитель проводить бесіду і пропонує об'єднається в групи за бажанням і загальним інтересам (не більш за 5-8 учнів), розподілити ролі в групах (наставник, працівник по пошуку інформації, працівник по обробці інформації), які учні виконуватимуть в ході створення проекту. Для вибору виду кінцевого продукту вчитель пропонує ознайомиться з шаблонами деяких презентацій, представити як можуть виглядати їх роботи. Після цього вчитель знайомить учнів з правилами використання Інтернету, який буде необхідний для отримання інформації. Нагадує, що при роботі з мережами дотримуються авторські права, розповідає про безпечну роботу в Інтернеті. Для оцінки первинних знань просить учнів заповнити карту З-Х-Д. Необхідно допомогти учню, що вчиться зорієнтуватися в пошуку інформації, дати інструкції по пошуку, направити на використання необхідних сайтів Інтернету. На основному етапі вчитель проводить інструктаж про правила безпеки під час роботи за ПК. Кожній групі учнів дає чіткі вказівки по розкриттю власної теми. Згідно розподіленим ролям учні беруть участь в зборі інформації. Вчитель дає інструкції кожній групі учнів.
Перша група учнів повинні зібрати інформацію по запитанню «На початку було слово».
Друга група учнів повинні зібрати інформацію по запитанню «Спілкування».
Третя група учнів проводе підготовку питань по темі «Захист інформації» і проводить анкетування, обробляють матеріал. В процесі етапу вчитель дає оцінку активності що вчаться, умінню співробітничати під час загальної і групової роботи. Учні обговорюють отриману інформацію і зібраний матеріал.
Учитель відповідає на питання учнів, дає рекомендації. Учні по підгрупах виконують свої завдання. Група учнів проводить анкетування, обробляють матеріал. На завершальному етапі: Вчитель робить останні корекції, дає рекомендації, перевіряє кінцеві результати. Учні презентують свої роботи на блозі. Учні обговорюють результат роботи, обговорюють роботи колег, відзначають найбільш вдалі роботи і найцікавіший матеріал. Проводять самооцінку, дають оцінку роботі товаришів по групі і роботи класу в цілому. Обмінюються загальними враженнями, рефлексія. Висловлюють своє відношення до таких проектів. Вчитель збирає весь супроводжуючий матеріал особисті плани роботи обробляє їх і на основі отриманих результатів робить оцінку кожного учня і класу в цілому, визначаючи позитивний результат, встановлюючи недоліки.
|
Ключове
запитання
|
Інформація в житті людини.
|
|
Тематичні
запитання
|
1. Що можна робити з інформацією?
2. Наскільки безпечна інформація?
3. Як впливає інформація на наше життя?
|
|
Змістові
запитання
|
1. Що таке інформація?
2. Які існують інформаційні процеси?
3. Спілкування – це справжня розкіш?
4. Як захистити інформацію?
5. Засоби збереження інформації.
|
Інформація в житті людини
Людина живе у світі інформації, починаючи отримувати її ще до свого народження.
Завдяки інформації вона навчається ходити, розмовляти, мислити, розвивається й взагалі існує. Щоб зрозуміти роль інформації в житті людини, потрібно передусім з'ясувати, які дії з нею можна виконувати Тобто слід визначити, які існують інформаційні процеси.
Інформаційні процеси
Що можна робити з інформацією?
Наведені тут дієслова описують інформаційні процеси, які ми розглянемо детальніше.
Пошук і збирання
Ці процеси для сучасної людини стають дедалі більш значущими. Важливу інформацію вже не можна отримати, як раніше, з ранкової газети чи розмови з другом. Її «розчинено» в океані Інтернету, і щоб знайти потрібні відомості, слід докласти певних зусиль. Так, щоб зробити успішну кар'єру, необхідно наполегливо шукати й збирати інформацію на сайтах вакансій, а щоб придбати дешевший товар, доведеться аналізувати пропозиції інтернет-магазинів. На щастя, людині в цьому допомагають потужні пошукові системи.
Звісно, Інтернет не в змозі замінити живого спілкування і навіть не замінює повністю інші традиційні методи отримання інформації: читання книжок, прослуховування радіопередач, перегляд телепрограм, проведення дослідів тощо — всі вони й дотепер залишаються актуальними.
Зберігання й накопичення
Протягом тривалого часу люди зберігали знання лише у власній пам'яті, передаючи їх в усній формі — у казках, піснях, переказах, оповідях або просто навчаючи молоде покоління певному ремеслу. І хоча цей спосіб передавання інформації існує й дотепер, він не надто надійний. Саме тому величезну роль у розвитку людства відіграло винайдення матеріального носія інформації.
До найдавніших інформаційних повідомлень, які було зафіксовано на матеріальному носії, належать наскельні малюнки, різьблення на кістках тварин, вишивки, писанки, вузликова писемність тощо Визначною подією стало також винайдення переносного матеріального носія інформації, роль якого в Месопотамії відігравали глиняні таблички, у Давньому Єгипті — папіруси, у середньопі — пергамент, а згодом — книжки.
Рис. 1.3. Прадавні носії інформації: а — вишивка; 6 — писанка; в — папірус
Сьогодні інформацію зберігають на електронних носіях — оптичних і магнітних дисках, картках пам'яті, стрічках. Цей спосіб незрівнянно ефективніший і дешевший за всі попередні, проте другу революцію в галузі накопичення знань може здійснити, знову-таки, Інтернет, що починає відігравати роль єдиного глобального носія інформації
Інформація, яку не було передано, зникає разом зі своїм носієм (що майже завжди недовговічний). Тому без засобів передавання інформації неможливе її накопичення, утворення знань, а отже, й існування суспільства.
Найдавнішим засобом передавання інформації, як ви вже зрозуміли, була мова. Згодом інформацію почали передавати за допомогою матеріальних носіїв, а з середини XIX століття — з використанням електромагнітних хвиль.
Якщо передається інформація з одного джерела до одного одержувача то поширюється вона відразу між багатьма одержувачами (рис. 1.4)
З давніх-давен інформація поширювалася на колективних зібраннях, а значного прогресу в цьому було досягнуто з винайденням книгодрукування. Сьогодні провідну роль у поширенні інформації, як і в інших пов'язаних з нею процесах, відіграє Інтернет. Публікувати інформацію на сайтах значно простіше й дешевше, ніж розповсюджувати її в друкованому вигляді, та й отримати її з сайту можуть значно більше людей.
Отримання та сприйняття
Існує думка, що інформацію, не сприйняту жодною людиною, взагалі не можна вважати інформацією. А людина сприймає інформацію одним з органів чуття. Відповідно до цього розрізняють такі типи інформації:
Зазначимо, що говорити про сприйняття інформації різноманітними пристроями, зокрема комп'ютерами, некоректно. Вони лише отримують дані, хоча й можуть допомогти людині у сприйнятті інформації.
Опрацювання, використання, створення
Інформація — не мертвий вантаж, вона спонукає людину до роздумів та дій. Отримавши інформацію про те, як розв'язувати рівняння, і опрацювавши її, ви матимете високий бал на контрольній з математики, тобто використаєте інформацію. Міркування над тими чи іншими фактами сприяє, як правило, створенню інформації — так письменник, аналізуючи свій життєвий досвід і перебуваючи під впливом інших авторів, створює літературний твір. Отже, людина є генератором, творцем нової інформації. Допомогти їй в цьому може комп'ютер, наприклад програма, що обробляє дані опитування та видає інформацію щодо політичних уподобань виборців.
Зауважте: стосовно технічних засобів кажуть, що вони обробляють інформацію, а не опрацьовують.
Захист
У світі завжди існували таємниці. Наприклад, жерці не передавали сакральних знань нікому, крім обраних, власники скарбів не розголошували, де вони їх зберігають, полководці приховували від супротивників відомості про маневри своїх військ. Всі вони захищали певну інформацію.
Процес захисту інформації протилежний її поширенню: розповсюджуючи відомості, ми прагнемо, щоб про них дізналося якомога більше людей, захищаючи — щоб не дізнався ніхто, крім того, для кого їх призначено.
Зазначимо, що захищати інформацію потрібно не лише від зловмисників, а й від випадкових втрат, що можуть статися через помилки в технічних системах.
Оцінювання сприйнятої інформації
Інформацію люди сприймають неоднаково. Хтось, отримавши певні відомості, відповість: «Як цікаво», інший — «Я давно вже це знаю». Почувши важливе повідомлення сьогодні, ви подякуєте: «Добре, що встиг сповістити», а завтра пожалкуєте: «Якби ти сказав це вчора...» Ми щодня кажемо: «Не може бути!» і «Згоден», «Зрозумів» і «Не розумію» тощо.
Отже, сприймаючи інформацію, люди оцінюють її за багатьма критеріями.
Головними з них є такі:
• Вірогідність визначає, чи відповідає інформація реальному стану речей з погляду того, хто її сприймає.
• Корисність визначає, чи становить інформація цінність для її одержувача.
• Актуальність визначає, чи вчасно надійшла інформація. Актуальність — це корисність на поточний момент: «актуальний» означає «корисний зараз», «неактуальний» — «був корисний, а тепер — ні».
• Зрозумілість інформації для того, хто її отримав, означає, що він здатен усвідомити зміст інформаційного повідомлення.
• Повнота означає достатність інформації для того, щоб її одержувач зробив певний висновок або досяг певної мети.
Повідомлення, що відповідають таким критеріям, як вірогідність, корисність, актуальність, зрозумілість і повнота, називають інформативними.
Хто володіє інформацією - той володіє світом
